Академічна доброчесність

Як допомогти студентам й аспірантам досліджувати доброчесно?

БЮЛЕТЕНЬ « АКАДЕМІЧНА  ДОБРОЧЕСНІСТЬ»

В И П У С К    № 2 7 

 Л И С Т О П А Д    20 2 2    Р О К У

БЮЛЕТЕН Ь    ПІДГОТУВАВ     ЄВГЕН     НІКОЛАЄВ . 

УСІ    ВИПУСКИ   БЮЛЕТЕНЯ    ЧИТАЙТЕ    Н А    РЕСУРСІ     WWW.SKEPTIC .IN.UA .

ЦЯ    ПУБЛІКАЦІЯ    ПОШИРЮЄТЬСЯ    НА    УМОВАХ    ЛІЦЕНЗІЇ    CREATIVECOMMONS:

ІЗ   ЗАЗНАЧЕННЯМ    АВТОРСТВА   —   ПОШИРЕННЯ    НА    ТИХ   САМИХ   УМОВАХ    4 .0   МІЖНАРОДНА   (CCBY - SA4.0)

    За результатами численних консультацій, презентацій на конференціях і де кількох раундів доопрацювань міжнародна команда проєкту Bridge оприлюднила чеклісти для наукових керівників, студентів магістратури й аспірантів.

    Цей інструмент є переліком дій і питань, які має вчинити чи на які має отримати відповідь магістрант, аспірант, викладач, щоб здобувачі освіти підготували кваліфікаційні роботи чи дисертації та опублікувати результати дослідження у доброчесний спосіб.

    Пропонуючи читачам український переклад нових чеклістів, звертаємо увагу на кілька обставин.

    Так, автори документа виходять з того, що деякі речі, політики, процеси в університеті вже існують «за замовчанням», і треба лише про них не забути. Подивитися вже наявний університетський документ, яким регламентовано функції та сферу відповідальності наукового керівника. Пройти тренінг з питань сучасних підходів до керівництва підготовкою досліджень. Нагадати аспірантам про дотримання норм академічної доброчесності, оскільки вони вже прослухали відповідний курс. Роз’яснити молодим дослідникам питання запобігання конфліктам інтересів, з яким викладач вже обізнаний завдяки ухваленій університетом політиці. Оминати хижацькі й низькоякісні наукові журнали, де публікується практично що завгодно без належного рецензування, а не надрукувати за помірні гроші україномовну статтю у закордонному виданні, яке першим зробило спам-розсилку на електронну пошту. Брати участь в реальних заходах дослідницької спільноти замість безглуздого оприлюднення двосторінкових тез в збірці неіснуючої заочної конференції. Підготувати перелік рисунків і таблиць у дисертації, бо він іде одразу після змісту рукопису. Перелік цих «самоочевидних» для міжнародної команди речей, які ще не є частиною нашого академічного повсякдення, можна продовжити й за межами чеклістів. Та крок за кроком усі ці питання стануть нормою й для нас.

    Звертає на себе увагу необхідність мати уявлення не лише про освітнє законодавство й внутрішню нормативну базу закладу вищої освіти, а й про нормативне регулювання дотичних до досліджень питань — інтелектуальної власності, захисту персональних даних тощо. 

    Позначений в документі спосіб мислення, що задається координатами «мета дослідження — дослідницькі питання — опрацювання й опис методології — дизайн (структура) дослідження», значно конструктивніший за нестямну увагу до коректного визначення «об'єкта» та «предмета» дослідження й зв’язків між ними.

    Зрештою, головною нотою чеклістів є комунікація, комунікація і ще раз комунікація. Усі важливі питання мають бути проговорені. Слід від початку досягти згоди з таких делікатних питань, як включення наукового керівника до числа співавторів студента (аспіранта) і підстави чи критерії прийняття такого рішення; допомога іншого дослідника в науковому консультуванні; розподіл функцій (завдань, ролей) і відповідальності за їх виконання між членами групи, якщо аспірант працює в дослідницькій команді чи проєкті. Рішення, прийняті «за замовчанням», через те, що хтось із кимось про щось відкрито не домовився, — шлях до проблем. Уникаймо цих проблем задля ефективнішого навчання нового покоління дослідників!